Корпоративні права учасника товариства заарештовані: чи може він замовити аудит?

Коментар до Постанови ВС від 01.04.2025 у справі № 917/604/24

Аудит господарської діяльності підприємства – це незалежна перевірка його стану, а аудиторський висновок може як підтвердити репутацію підприємства, так і вказати на його проблеми. Недарма річний аудит в більшості країн проводиться, як мінімум, на найважливіших підприємствах на вимогу держави. Україна не є винятком: у ст. 14 Закону №996 зазначено, які підприємства зобов’язані оприлюднювати свою фінзвітність разом з аудиторським висновком. А правила проведення такого аудиту затверджені Законом №2258. 

Втім, власники підприємства теж можуть його призначати рішенням загальних зборів. Є право вимагати аудиту й в деяких окремих власників. Проте для такого права треба відповідати певним умовам (зокрема, щодо частки корпоративних прав, яка належить такому власнику). Подивимось це на прикладі ТОВ/ТДВ та свіжого судового рішення. 

Що каже Закон про ТОВ/ТДВ

Нагадаємо, що на вимогу учасника чи учасників, яким сукупно належить 10 і більше відсотків статутного капіталу ТОВ/ТДВ, проводиться аудит фінансової звітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми), не пов’язаного (не пов’язаної) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства чи з його учасниками (ст. 41 Закону про ТОВ/ТДВ).

Зверніть увагу:

1. учасник (учасники) товариства самостійно укладає у трьох примірниках з визначеним ним аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінансової звітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг;
2. витрати, пов’язані з проведенням аудиту фінансової звітності, несе такий учасник (учасники). Статутом можуть бути передбачені інші умови оплати таких послуг, проте загальні збори учасників товариства можуть ухвалити рішення про відшкодування витрат учасника на такий аудит;
3. один примірник оригіналу договору про проведення аудиту та запит учасника (учасників) про такий аудит і про надання копій перелічених документів надсилають виконавчому органу (керівнику тощо), який протягом 10 днів з дати отримання документів про аудит надає аудитору можливість проведення аудиту; 
4. за підготовку копій документів, у т.ч. для аудиту, товариство може встановлювати плату у розмірі витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов’язаних з їх пересиланням поштою.

ВС наголошує, що право на отримання учасником інформації про діяльність товариства, є складовою права на контроль та управління товариством. І право учасника товариства звернутись з вимогою про проведення аудиту фінансової звітності товариства не залежить ні від бажання самого товариства (його посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності чи відсутності доцільності проведення такої перевірки, наявності вже проведених перевірок – обов’язок товариства забезпечити аудитору можливість проведення перевірки виникає в силу прямої вказівки закону (постанова від 28.04.2021 у справі №908/522/20). 

Права та обов’язки ТОВ та аудитора

Щодо вимог про забезпечення аудитору можливості проведення аудиту фінзвітності та надання копій документів, то ВС зауважує, що для ініціації такого аудиту необхідна наявність сукупності основних умов: 

• наявність в учасника-ініціатора 10 і більше відсотків СК товариства; 
• укладення таким учасником з незалежним аудитором (аудиторською фірмою) договору про проведення аудиту фінансової звітності; 
• зазначення в такому договорі обсягу аудиторських послуг. 

Додаткові вимоги для реалізації права на проведення аудиту: 

• отримання товариством запиту учасника про такий аудит; 
• отримання товариством оригіналу договору про проведення аудиту фінансової звітності товариства з визначеним у ньому обсягом аудиторських послуг, що визначають момент відліку 10-денного строку (п. 26, 27 постанови ВС від 29.11.2021 у справі №922/3873/20).

Вимога учасника-ФО/ЮО про проведення аудиторської перевірки заявляється в межах захисту його корпоративних прав як учасника Товариства. 

Водночас перелік документів має бути достатньо конкретизованим та класифікованим за своїм типом, що дає можливість керівнику ТОВ належним чином виконати вимоги аудитора.

При цьому аудитор керується, зокрема, ст. 43 Закону про ТОВ/ТДВ щодо переліку документів, які зберігаються Товариством протягом всього строку його діяльності та мають бути надані аудитору. Але, звісно, коли йдеться про документи бухобліку – Товариство та аудитор керуються строками зберігання первинних документів за Наказом Мінюсту від 12.04.2012 №578/5 (розділ 4 «ОБЛІК ТА ЗВІТНІСТЬ»). 

Копії документів, які керівник ТОВ має надати аудитору:

1. усіх без винятку протоколів зборів засновників за весь період діяльності по дату звернення;
2. усіх без винятку документів (положень, регламентів, інструкцій тощо), що регулюють діяльність органів, та зміни до них за весь період діяльності;
3. усіх без винятку наказів і розпоряджень виконавчого органу (директора) за весь період діяльності;
4. усіх без винятку рішень управителя на вчинення правочинів та звіт за період дії договору управління майном;
5. усієї без винятку фінансової звітності у вигляді балансу (звіту про фінансовий стан) та звіту про фінансові результати, які охоплювали окремі періоди діяльності;
6. наказів про проведення річної інвентаризації за окремі роки, документів про результати інвентаризації, проведеної перед складанням річної фінзвітності;
7. договорів з постачальниками, покупцями, позики, кредиту, оренди, застави, поворотної та безповоротної фінансової допомоги з матеріально-відповідальними особами, інших договорів за весь період діяльності.

Аудиторські послуги надаються на підставі договору про надання аудиторських послуг, укладеного між суб’єктом аудиторської діяльності та замовником, де передбачаються предмет, обсяг аудиторських послуг, розмір та умови оплати, відповідальність сторін та інші умови відповідно до вимог законодавства та міжнародних стандартів аудиту.

Замовник має право вільного вибору суб’єкта аудиторської діяльності із дотриманням вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Посадові особи товариства, фінзвітність якої перевіряється: 

• зобов’язані створити для суб’єкта аудиторської діяльності належні умови для якісного надання аудиторських послуг.
• несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, що надаються аудитору в межах укладеного договору. 

Арешт корпоративних прав: рішення суду замість копій документів

У коментованій нами справі на момент звернення аудитора до товариства щодо надання належним чином завірених копій документів про господарську діяльність Товариства та із запитом про проведення аудиту (12 лютого 2024 року) вже була чинною ухвала Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2023 у справі №757/56733/23-к, яка також є чинною і на сьогодні. 

Вказаною ухвалою накладено арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на корпоративні права юрособи – учасника товариства. 

І тут цілком логічно було би стверджувати, що у разі накладення арешту на корпоративні права учасника ТОВ фактично такому учаснику забороняється на час дії арешту користуватися такими корпоративними права як, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства та вимагати проведення аудиту фінзвітності.

І це напряму вказує на відсутність обов’язку керівника товариства надати аудитору копії документів та забезпечити останньому можливість проведення аудиту.

Але не все так просто.

У коментованій нами справі суд звернув увагу, що арешт накладено шляхом заборони: 

• відчуження, розпоряджання та користування на корпоративні права учасника ТОВ; 
• держреєстраторам/нотаріусам приймати рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про юрособу, здійснювати державну реєстрацію змін та вносити до ЄДР відповідні записи, у т.ч. щодо зміни розміру статутного капіталу юрособи – учасника ТОВ.

Але проводити аудит таким арештом не заборонено! Сам арешт на корпоративні права викликаний лише необхідністю забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Право на аудит не залежить від арешту корпоративних прав

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юрособи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юрособи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи тощо.

За висновком ВС (у справі від 24.01.2024 №755/12931/23) змістом корпоративних прав є майнові та організаційні (немайнові) права, що виникають з факту володіння часткою у СК госптовариства. 

А до майнових корпоративних прав учасника товариства можна віднести: 

1. участь у розподілі прибутку товариства (пункт 3 частини першої статті 5 Закону); 
2. отримання у разі ліквідації товариства частини майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартості.

До організаційних (немайнових) корпоративних прав можна віднести такі права: 

1. брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; 
2. отримувати інформацію про господарську діяльність товариства.

Проте передати іншій особі можна лише майнові права. Відповідно до ч. 1 ст. 100 ЦКУ право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. А на задоволення цивільного позову реалізація права отримати інформацію про стан та діяльність товариства жодним чином не впливає. 

Тому, звертаючись до суду, юрособа – учасник ТОВ просила забезпечити виконання саме немайнової вимоги – зобов’язати виконавчий орган ТОВ забезпечити проведення аудиту. Наполягаючи на тому, що така вимога пов’язана із захистом немайнових корпоративних прав юрособи – учасника ТОВ.

Формально, навіть якщо його корпоративні права заарештовані, їх власником залишається учасник (відчуження таких прав на користь держави або інших осіб ще не відбулося). Учасник товариства, який вважає порушеними свої корпоративні права, може захищати їх різними способами, у т.ч. і шляхом подання позову до суду. Обмеження прав учасника в можливості бути обізнаним з господарською діяльністю товариства є прямим порушенням прав такого учасника та не може ставитись у залежність від накладення арешту на корпоративні права – заборони користування ними.

Наявність ухвали слідчого судді про арешт корпоративних прав учасника зі встановленням заборони їх відчуження, розпорядження та користування ними не означає, що учасник товариства, частка якого становить 10 % статутного капіталу, не має права на отримання інформації про його діяльність і проведення аудиту фінзвітності товариства, адже йдеться про реалізацію корпоративних прав саме таким учасником.

Тому якщо ухвала про арешт корпоративних прав юрособи у кримінальному провадженні не містить прямої указівки про встановлення заборони надання йому (або незалежному аудитору, з яким він уклав договір про аудит) запитуваних документів щодо госпдіяльності, то керівник ТОВ/ТДВ не може посилатися на відсутність такого права в учасника та має надати всі запитувані документи аудитору.